Пиво ель

Традиційний англійський алкогольний напій пиво ель веде свою історію як мінімум з XV століття. Саме цим століттям датовані історичні документи з рецептами пива ель, які знайшли археологи. Самі англійці стверджують, що пінний напій готували їхні предки починаючи з VII століття. Ель належить до виняткових пивних напоїв.

Для того, що б приготувати пиво ель потрібно до 4 місяців. Пиво ель виробляють за спеціальною технологією верхового бродіння. Що дивно, напій, який як дві краплі води схожий з пивом ель робили ще стародавні шумери близько 3000 років до нашої ери. Однак англійські пивовари змінили початковий рецепт шумерського елю і почали додавати в напій хміль. З цієї причини змінився не тільки термін виготовлення пива ель, але і його зовнішні, а так само смакові характеристики.

Свою відмінну назву ель запозичив у старовинних напоїв, які готували у Великобританії за технологією бродіння без застосування хмелю. Деякі історики і дослідник стверджують, що етимологія назви сходить до давньоанглійської мови, в якій слово ealu означає «чаклунство або магія». Нідерланди познайомили англійців з хмелем, і з тих пір пиво ель стало невід'ємним атрибутом всієї англійської культури. Англійці люблять посидіти в пабах (пивний бар) за пінтою свіжого пива ель.

Склад еля

Для того, щоб розбавити природну солодість солоду, а так само в якості природного консерванта, у складі елю використовують грюйт. Грюйт - це трав'яний збір або спеції, які варили замість хмелю в суслі. Пиво ель вважалося одним з найважливіших продуктів в середньовічній Англії. Вся справа у великому терміні зберігання пива, який обумовлений складом елю. Тому, англійці запасалися не тільки хлібом, але і елем на, так званий, «чорний день».

Види елю

Всі види елю зазвичай розрізняються за кількома основними факторами. Наприклад, за типом закваски і використовуваної у виробництві температурі бродіння. Ель відрізняється від іншого знаменитого пива лагер температурою бродіння, що дозволяє виготовляти напій швидше.

Завдяки температурі бродіння пиво ель насичується безліччю складних ефірів, що в результаті надає напою фруктові нотки у смаку та ароматі. Тому не дивуйтеся, якщо покуштувавши справжнього англійського еля, вам здасться, що в пиво додали яблучний або ананасовий сік. З часів Середньовіччя і до наших днів збереглися такі види еля:



Біттер, який підрозділюється ще й на Лайт ель

Пейл-ель, підрозділяється на два види м'який ель і індійський ель

Ячмінне вино

Бурий ель

Портер

Стаут.

Міцний ель може бути представлений витриманим і темним елем

Ламбік

Крик

Траппістське пиво

Альт