Мигдаль гіркий

Сьогодні асортимент горіхів і сухофруктів просто вражає своїм різноманіттям. Придбати ці продукти можна в найближчому магазині, та й ціни на них не особливо високі. Так, одним з найпопулярніших видів горіхів є мигдаль, але саме солодкий різновид цього представника кісточкових. А ось мигдаль гіркий залишається практично незатребуваним у нашого споживача, хоча і не зовсім заслужено.

Можливо, це пов'язано з тим фактом, що у складі мигдалю гіркого міститься чимало отруйних речовин, наприклад, синильної кислоти, яка у великих дозах дійсно дуже шкідлива, а часом і небезпечна для здоров'я людини. Але при правильній термічній обробці ці елементи відлетучуються.

Зате стислі з боків і загострені з одного кінця ядришки мигдалю гіркого містять багато ефірних олій, які забезпечують гіркоту і одночасно неперевершений насичений мигдальний аромат. Завдяки таким властивостям цей горіх, зокрема його олія, дуже високо цінується в парфумерії і кулінарії.

Взагалі, відрізнити мигдаль солодкий від гіркого досить складно, можна сказати, просто неможливо, тому при купівлі горіха можна покладатися виключно на чесність постачальника. Хоча за загальноприйнятим стандартом не допускається змішування цих двох видів мигдалю. Єдиною відмінною особливістю мигдалю гіркого для простого обивателя служить занадто тверда оболонка, яку досить складно просто розламати руками і тому доводиться вдаватися до допомоги молотка.

Цікаво, що і вживання мигдалю гіркого в їжу значно відрізняється від використання його солодкого варіанту в кулінарних цілях. Так, мигдаль солодкий можна додавати в страви без особливих обмежень, в той час як мигдалю гіркого достатньо взяти лише пару ядришок.

Так чи інакше після температурної обробки мигдаль гіркий позбувається притаманних йому шкідливих речовин і надає готовим стравам неповторний аромат і значно покращує їх смак. Його використовують кондитери всього світу для приготування різноманітних борошняних виробів і десертів, наприклад, тортів, кексів, пирогів або тістечок. Крім того, в національних кухнях Індонезії та Китаю його досить часто додають в численні страви на основі рису, м'яса і птиці.