Лангустін

Лангустін - це один з представників морських ракоподібних. За зовнішнім виглядом він дуже схожий на омара, проте відмінною особливістю лангустину є його невеликий розмір, який у дорослої особини навряд чи перевищує 25 сантиметрів. Іншими словами, трохи менше раку річкового. У лангустина десять ніг, тонкі довгі клешні, а також загострений книзу панцир, пофарбований у жовтувато-рожевий колір.

Відомо чимало назв у цього ракоподібного: в деяких європейських країнах його іменують норвезьким омаром, жителі Британських островів звуть його дублінською креветкою, в той час як в Італії найбільш поширена назва скампі. Традиційним ареалом проживання лангустина вважається північний схід Атлантичного океану. При цьому широкий промисел лангустину здійснюють в Адріатичному і Північному морях, а лідируючим постачальником цього ракоподібного на світовому ринку визнається Великобританія.

Взагалі, морепродукт, який надходить на прилавки сучасних магазинів, можна розділити на 2 види: великий лангустин (до двадцяти п'яти сантиметрів) і середній (близько дванадцяти сантиметрів). До речі, в процесі транспортування цих ракоподібних нерідко виникають певні складнощі, оскільки вони майже не здатні жити без води. До того ж, заморожувати лангустинів вкрай небажано - в замороженому стані їх м'ясо стає пухким, втрачаючи більшість своїх відмінних смакових якостей.

При виборі морепродукту якість лангустину визначається за запахом. Так, за відсутності характерного рибного запаху на згині між панцирем і хвостом можна говорити про свіжість лангустину. Якісне м'ясо ракоподібного, яке знаходиться в хвостовій його частині, характеризується дуже вишуканим, ніжним і злегка солодкуватим смаком. Незважаючи на досить великий розмір клешнів, м'яса в них практично немає.

Лангустін по праву належить до морських делікатесів і використовується при приготуванні страв багатьох світових кухонь. Наприклад, японська кухня пропонує страву поз назвою «темпура», яка складається з м'яса цього ракоподібного, обсмаженого в клярі. Французькі кухарі нерідко додають м'ясо лангустину в суп по-ортезьки, а також свій знаменитий буйабес. В Італії лангустин використовується в якості одного з інгредієнтів для приготування різотто, а іспанські кулінари люблять додавати його м'ясо в паеллю.

Варто зазначити, що перед тим як дістати м'ясо, лангустина на півхвилини занурюють у киплячу воду. Однак при більш тривалій температурній обробці м'ясо набуває «гумову» текстуру, втрачаючи свій відмінний смак. Розділяють тушку, як правило, відразу після варіння - спочатку акуратно відокремлюють голову, тупим предметом розколюють панцир і обережно витискають м'ясо з хвоста. До речі, панцир, клешні і голову можна використовувати при приготуванні соусів або бульйонів, оскільки ці частини тушки надзвичайно ароматні.